Эфес

В доме Девы Марии благодатно. Прямо, как оазис во всех смыслах, и физически, и духовно. Правда людей море, и нас все время подгоняли во избежании столпотворения. Но оно того стоило.

Компания, в этот раз, попалась хорошая. То самое родное и душевное, что есть в Украинских людях. Стоит ли уточнять, что за обедом они говорили об АТО. Наверное это естественный отбор. Купаться в грязях и смотреть на черепах едет ушляндия с разговорами типа: "А вот у нас на Таити... А вы не были на Таити?", а по святым местам - совсем другая. А может быть место с людьми это делает. Ехали в автобусе на обратном пути, обсуждали поездку. В Эфесе одна девушка лет 15-ти поскользнулась на ступеньках, упала и, кажется, сломала руку в локте. Я так переживала, что она сломала ногу, но, слава Богу, пошла нормально. Ступеньки в этом вашем Эфесе, я вам скажу, сантиметров по 30 в высоту. Там все почти корабкаются, так они ещё и стерты от времени. Да и не только об этом говорили. Просто делились впечатлениями. Мой попутчик говорит:

- Ви ще кудись поїдете на екскурсію?

- Та ні, я ж вже скоро до дому лечу.

- А чому вибрали Бодрум?

- Ну а як? Турцію відкрили. А як у вересні знов обьявлять пандемію... То хоч кудись злітати.

- Ага, ага, і ми так само. Ну це вже можна казати, що літо вдалося. У вас в отелі багато наших?

- Зі мною 4 особи.

- У нас теж не багато. А знаєте як можна нашого впізнати?

- Як?

- Якщо бере суп - то наш. Турки його теж їдять, але коли турок, то його видно, а якщо людина нашої зовнішності і бере суп то можна сміливо казати: "Добрий день".

- Ой, я сама скучила за супом. У них тут або чечевичний, або якась томатна южка. Нічого спільного з борщем. Якесь знущання, а не борщ ))

- А вони його і не називають борщем. Це у них називається "томатний суп".

- Як приїду - наварю собі супа з куркою та локшиною.

- Мій сусід по номеру каже, що вже нічого не хоче тільки борщу. А вы бачили як дівчинка впала?

- Ой, такий жах. Таж вона невинна, просто послизнулася.

- Та ні, вона там селфі робила. Я там йшов, та бачив.

- Бідна дитина. Треба бути особливо обережним якщо знаходишся так далеко від інфраструктури.

- Ну цеж треба було в такому місці селфі робити? Там же східці такі, що недайбог. 30 сантиметрів, не меньше. І як ці римляни по ним стрибали? Це ж добре, що вона була з батьками, а то б довелось...

- І ще добре, що не ногу, а то як її виносити? А яке пекло.

- А ви уявляєте...у літньої людини кістки довше зростаються.

- Ой, не кажіть. Нам ще в літаку летіти ))

- Та не переживайте. Там вже за кістки не переживайте. Просто напишуть "коронавірус" і все.